Професор Людвік Хіршфельд та його перша лекція у Вроцлавському університеті

Професор Людвік Хіршфельд – відомий польський вчений-бактеріолог, засновник вітчизняної школи імунології. Ключовим напрямом його наукових досліджень були експерименти з групами крові. Хіршфельд відкрив закони успадкування цих груп і запровадив їхню наукову термінологію — 0, А, В та АВ, прийняту в усьому світі.

Що пов’язує цю видатну особу з Вроцлавом?

Хіршфельд народився у Варшаві, але весь післявоєнний період його життя (аж до смерті у 1954 р.) та наукової діяльності пов’язані із цим містом. Тут вчений жив ( йому належала вілла на вулиці Едварда Віттіга в Біскупіні) та викладав.

У цій статті, на сайті wroclaw.one, ми розповімо про першу лекцію Людвіка Хіршфельда у повоєнному Вроцлаві та про те, чому про цю важливу подію забули.

Хто й навіщо переплутав дати?

Якщо вірити офіційним даним, “головні” виші міста – Вроцлавський та Технічний університети, відкрилися 15 листопада 1945 року лекціями професорів – Людвіка Хіршфельда та Казимира Ідашевського. Однак насправді першим все ж таки був Хіршфельд, який виступив перед майбутнім студентами ще 6 вересня.

Звідки взялася ця плутанина?

Слід врахувати, що після війни у Вроцлаві фактично було два вищі навчальні заклади, під керівництвом одного ректора — Станіслава Кульчинського, та загальним факультетом математики, фізики та хімії.  Саме тому, з юридичної точки зору, вищі навчальні заклади вважалися одним навчальним закладом, що й підтверджують документи та дипломи випускників.

Обидва університети були створені на базі колишнього  Сілезького університету ім. Фрідріха Вільгельма та Вищої технічної школи, і засновані постановою Національної ради від 24 серпня 1945 р. При цьому указ набув чинності лише в день його оголошення, у “Віснику законів” — 19 вересня, відповідно, обидва вроцлавські університети якби формально не існували до цієї дати. Можливо, це стало однією з причин, чому про “інавгураційну” лекцію видатного вченого забули, змістивши її дату у більш “зручне” місце.

Як відроджували виші Вроцлава

Підготовка до відкриття університету у Вроцлаві розпочалася у травні 1945 р. Будинки розмінували, розчистили завали та упорядкували, наскільки це було тоді можливо. Одночасно в країні йшла потужна агітаційна кампанія з освоєння “повернутих територій”. і Вроцлав у ній грав роль “найкращого” міста в Польщі, що мало мотивувати громадян до переїзду в Нижню Сілезію. Результат не змусив себе довго чекати, і до Вроцлава потягнулися переселенці (переважно зі Львова та його околиць), серед яких було багато молоді, яка понад усе хотіла вчитися.

Своєю чергою, їхали до Вроцлава й відомі вчені та викладачі. Одним із таких “добровольців” став польський лікар, незаперечний авторитет у галузі бактеріології та імунології, творець нового напряму в науці – сероантропології, професор Людвік Хіршфельд.

У той час він був відомий головним чином завдяки відкриттю в 1910 році правил успадкування груп крові, позначених як А, В і 0, у співпраці з Емілем фон Дунгерном, визначенню резус-фактора і відкриттю причин серологічних конфліктів. Саме за це в 1950 році Хіршфельда висунули на Нобелівську премію, яку, щоправда, він так і не отримав.

Усі дороги ведуть до Вроцлава

З осені 1944 року професор Хіршфельд співпрацював з Університетом Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, який створювався з нуля. За плечима у нього був важкий військовий досвід, у тому числі й перебування у Варшавському гетто, і втрата єдиної дочки.

Вперше вчений відвідав Вроцлав у липні 1945 року, куди прибув за вказівкою Міністерства освіти для створення медичного та ветеринарного факультету. Він позитивно оцінив умови цього проєкту. Мало того, місцева наукова база настільки вразила Хіршфельда, що професор без вагань прийняв пропозицію Станіслава Кульчинського — організувати та очолити медичний факультет на базі Вроцлавського університету.

Хіршфельд з ентузіазмом взявся до справи. Він уже мав невеликий штат співробітників — лікарів науково-культурної групи, що знаходилася в місті з травня 1945 року, до того ж вчений постійно запрошував нових людей. 

Вроцлавські клініки на той час здебільшого були в неробочому стані, але, попри те, що гостро не вистачало транспорту, кваліфікованих робітників, грошей, матеріалів, після проведення найнагальніших робіт їх все ж таки відкрили.

Зазначимо, що над відновленням медичних закладів без перебільшення працювали усі: лікарі, професори та майбутні студенти.

Чому Хіршфельд так поспішав?

Саме для цих молодих людей, які прагнуть знань, Хіршфельд вирішив організувати лекції. Чому до офіційного відкриття вишу? 

Історик із Вроцлава Войцех Вжесінський писав, що навчальний процес у перший післявоєнний рік зі зрозумілих причин розпочався з великим запізненням. Бачачи це і бажаючи виправдати очікування багатьох молодих людей, які кинули все і приїхали до Вроцлава, щоб розпочати нове життя, професор Хіршфельд, не чекаючи офіційної дати, розпочав цикл своїх лекцій у рамках зустрічей з абітурієнтами.

До речі, важливу роль в ухваленні цього рішення відіграла й  позиція вроцлавської преси, яка постійно виражала серйозне занепокоєння затримкою початку занять.

Як і де відбулася перша лекція Хіршфельда?

Лекція Людвіка Хіршфельда відбулася 6 вересня 1945 року, у відділенні мікробіології, на колишній вулиці Роберта Коха, 4 (нині вулиця Халубинського), і була присвячена темі останніх тенденцій у бактеріології.

  У кімнаті сиділа молодь – майбутні вроцлавські студенти-медики. Вони не мали зошитів, вони нічого не писали, але уважно слухали, бо їм не терпілося розпочати навчання.

Починаючи з цього дня, лекції проводилися регулярно, іноді навіть по кілька разів на день, що в результаті “повернуло” до вишів міста багатьох молодих людей, які зі зрозумілих причин сумнівалися у необхідності вступу до університету у такий складний час.

Причина помилки – недосконалість пам’яті?

Нормальний навчальний процес, хоч і в дуже непростих умовах, стартував у Вроцлаві в середині листопада 1945 р. Офіційне право відкрити його було надано найстарішому представнику та “піонеру” академічного життя міста — професору Казімєжу Ідашевському. Захід відбувся 15 листопада в одному із корпусів Вроцлавського технічного університету. Після цього на всіх факультетах університетів розпочалися звичайні заняття.

То звідки взялася версія, що цього дня було дві лекції? Важко сказати точно, можливо причина в особливостях людської пам’яті. Вона, як відомо, недосконала та вибіркова, тому “незручна” дата могла згодом “загубитися”, і вийшло, що обидві лекції проходили в той самий день.

  Переконатись у зворотному нескладно, достатньо підняти архівні номери місцевої преси, які повідомляли про всі успіхи та заходи вроцлавських вишів. Є також і свідчення очевидців події. Завдяки тим та іншим, можна впевнено сказати, що першу лекцію у повоєнному вроцлавському університеті, 6 вересня 1945 року, прочитав саме Людвік Хіршфельд.

Можливо, її не варто розглядати як подію, що ознаменувала відновлення університетів, оскільки формально їх ще не існувало. Однак її, безумовно, слід вважати першою академічною та науковою лекцією, яка відбулася у повоєнному Вроцлаві.

More from author

Чому так важливо просувати свою компанію в Інтернеті?

У сучасному діловому світі, де все більше діяльності переміщується в онлайн-світ, просування компанії в Інтернеті стає ключовим елементом успіху. Чому так важливо інвестувати в...

Посібник зі ставок на настільний теніс у букмекерській конторі Rabona

Настільний теніс – гра, в якій двоє гравців змагаються за перемогу, як і в традиційному тенісі. Очки нараховуються, коли один гравець не може вдарити...

Як організувати ремонт медичних об’єктів? 

Рано чи пізно після тривалої експлуатації виникає потреба в ремонті медичних об’єктів. Сучасні технології змінюються та розвиваються, відповідно змінам підлягають і стандарти для медичних...
.,.,.,.,.