Історія першої бібліотеки та друкарні у повоєнному Вроцлаві

Під час Другої світової війни та після її закінчення книги грали не тільки належну їм освітню роль, а й були свого роду антидепресантами, які дозволяли забути на якийсь час про жорстоку реальність. Можливо, тому відкриття 16 жовтня 1945 р. Міської бібліотеки у Вроцлаві стало резонансною суспільною подією.

У цій статті, на сайті wroclaw.one, ми розповімо, як відновлювали втрачений бібліотечний фонд і якою була перша повоєнна книга, надрукована у Вроцлавській друкарні.

Як відновлювали книжковий фонд Муніципальної бібліотеки

Жителі напівзруйнованого Вроцлава, в 1945 році, напевно мали важливіші заняття, ніж читання. Однак, як тільки ситуація трохи стабілізувалася, влада задумалася про культурний рівень городян, позбавлених книг та періодичної преси, і доклала всіх зусиль, щоб розв’язати цю проблему.

Муніципальна публічна бібліотека (нині — Нижньосілезька публічна бібліотека) стала однією з перших установ, які треба було відновити. Зауважимо, що будинок на Ринковій площі, де тоді розміщувалася бібліотека, прийняв перших читачів уже 16 жовтня 1945 року.

До відома, у наступні роки статус бібліотеки змінювався неодноразово. Так, у 1947 р. вона стала Воєводською громадською бібліотекою, а в 1978 р. отримала звання наукової. З 2006 р. це Нижньосілезька публічна бібліотека ім. Тадеуша Мікульського, що має підкреслювати міцний зв’язок Вроцлава з регіоном.

Тоді ж головною проблемою нової бібліотеки став дефіцит книг, оскільки більша частина книжкового фонду, що належав до війни Університетській бібліотеці, згоріла під час авіанальотів у травні 1945 р.

Дізнавшись про загибель колекції, перший президент Вроцлава Болеслав Дробнер, 11 травня 1945 року, вирішив передати залишки її уцілілого архіву майбутній Міській бібліотеці. Офіційно передача відбулася 1946 року. На той час каталог Муніципальної бібліотеки вже налічував близько 400 000 томів, у тому числі 5 300 рукописів, 600 стародруків, 32 000 гравюр та 20 000 карт, картин та портретів.

Одночасно з ініціативою влади, громадськість Вроцлава також докладала зусиль для відродження бібліотечного фонду. Так, з ініціативи професора Станіслава Кульчинського було створено групу з порятунку бібліотечних колекцій, що залишилися в місті. Волонтери шукали уцілілі колекції, заховані під час війни на території Нижньої Сілезії, добували їх усіма правдами, неправдами, і відправляли до Вроцлава.

При цьому основні надії покладалися не на рештки приватних колекцій книг, а на відродження друкарства у типографіях Вроцлава.

Перша польська книга у післявоєнній Нижній Сілезії

Слід сказати, що суспільний запит на польські книги у перші повоєнні роки був неймовірний. Тадеуш Мікульський згадував, що знайти польську книгу у Вроцлаві було набагато важче, ніж, наприклад, знайти гарну віллу, без дверей та вікон.

Польські друкарі опинилися серед перших переселенців, які прибули до Вроцлава 9 травня 1945 року, і, попри труднощі (зруйновані будівлі, знищене обладнання, відсутність електрики), почали видавати польські газети та журнали. А потім настала черга книжок. На жаль, зараз вже важко точно встановити, якою була перша книга польською мовою після війни.

Довгий час таким вважався твір “Mózg” Iwana P. Pawłowa”, опублікований у Drukarstwie polskim na Dolnym Śląsku, у 1946 р. За змістом це була збірка художніх оповідань, підготовлена з нагоди першої річниці створення Профспілки працівників поліграфії Вроцлавського округу.

При цьому ретельний аналіз книги фахівцями показав, що видання було надруковано на довоєнних матрицях і є точним повторенням видання бібліотеки «Mathesis Polska», тому є серйозні сумніви, що це перша польська книга у Вроцлаві.

На щастя, проблему першості вирішив виданий у 1971 р. Вроцлавський календар, у якому сказано, що такою книгою була “Placówka” Bolesława Prusa”. Публікацію підготувала у вересні 1945 р. група вчителів початкової школи №1 на вул. Нововейська з метою забезпечення школярів навчальними посібниками. Крім цієї книги, були також видані “Janka Muzykanta” Генріка Сенкевича та “Naszą szkapę” Марії Конопницької.

При цьому і тут потрібне уточнення. Бібліографічний довідник (Офіційний перелік гравюри, виданий в Польській Народній Республіці 1944-1947 рр.) згадує установу з відповідним описом: „Wrocław 1946. Książnica Spółdz. ZNP (Druk. Państw., Świdnica […]). Szkoła Dolnośląska. Biblioteczka dla Młodzieży Szkół Powszechnych, 3”).

Отже, якщо об’єкт було відзначено цифрою 3, то які роботи було позначено цифрами 1 та 2? Крім того, видання було надруковано у Свидниці в 1946 р., що дозволяє сумніватися в тому, що інший відбиток був зроблений раніше в іншому Нижньосілезькому місті, наприклад, у столиці області — Вроцлаві. Відповідь можна знайти в тому ж бібліографічному довіднику: номер 1 — книга «Янко Музикант» Генріка Сенкевича (Вроцлав 1945, Типографія Вроцлавського університету).

More from author

Чому так важливо просувати свою компанію в Інтернеті?

У сучасному діловому світі, де все більше діяльності переміщується в онлайн-світ, просування компанії в Інтернеті стає ключовим елементом успіху. Чому так важливо інвестувати в...

Посібник зі ставок на настільний теніс у букмекерській конторі Rabona

Настільний теніс – гра, в якій двоє гравців змагаються за перемогу, як і в традиційному тенісі. Очки нараховуються, коли один гравець не може вдарити...

Як організувати ремонт медичних об’єктів? 

Рано чи пізно після тривалої експлуатації виникає потреба в ремонті медичних об’єктів. Сучасні технології змінюються та розвиваються, відповідно змінам підлягають і стандарти для медичних...
.,.,.,.,.