У повоєнному хаосі через брак засобів масової інформації діючі ЗМІ відігравали важливу роль джерела актуальних новин, агітації та пропаганди.
Газети повідомляли про поточну ситуацію в Нижній Сілезії, в країні та у світі, просували культурні заходи, різні види соціальних кампаній, боролися зі злочинністю та наслідками німецької присутності. Тоді щодня відбувалося щось значне — відкривалися заводи, школи, магазини, запускалися трамвайні лінії та проходили культурні заходи – про все це повідомляла преса читачам.
Докладніше про те, якими були газети та журнали в Нижній Сілезії після війни, в нашому матеріалі, на сайті wroclaw.one.
Проблеми нижньосілезької преси
Післявоєнний період характеризувався інтенсивним розвитком нижньосілезької “польової” преси” – видавництвом газетам, що виходили, крім Вроцлава, у Легниці, Єленя-Гурі, Валбжиху, Клодзьку, Тшебниці та Свидниці.
У цих містах були друкарні, але не було журналістів, які б могли редагувати періодичні видання. Втім, аналогічні кадрові проблеми були й у Вроцлаві, де відчувався гострий брак редакторів, секретарів, бухгалтерів, друкарок, кур’єрів та розповсюджувачів.
І на цьому проблеми повоєнних ЗМІ у регіоні не вичерпувалися. Видання газет ускладнювала відсутність джерел інформації, банально не вистачало паперу. Зі 120 довоєнних друкарень Вроцлава, діяло лише 14, а через брак співробітників доводилося брати на роботу некваліфікованих співробітників, що, безумовно, позначалося на якості публікації.
Населення регіону позитивно ставилося до перших польських газет і журналів, при цьому читачі не соромилися критично відгукуватися про недоліки місцевих ЗМІ. Зокрема, неодноразово скаржилися на неточність повідомлень — на невірні дати, час і місця подій, які описуються. Траплялися й випадки, коли журналістів ловили на відвертих вигадках.
Перші повоєнні ЗМІ
Першим журналом, що видавався в Нижній Сілезії, з 4 по 25 травня 1945 р., був “Dziennik Legnicki”. Виглядав він як машинописна листівка, яку розклеювали на вулицях Легниці. Нагадаємо, що у цей час у Вроцлаві ще точилися бої.
Słowo Polskie та інші
Втім, незабаром настав час і для професійної преси. У Вроцлаві, з 10 червня 1945 року, протягом місяця виходила перша польська газета – “Nasz Wrocław”. Крім місцевих випусків, тижневик писав про найважливіші події у Польщі та з її межами.
Через невелику кількість поляків у місті, тираж “Нашого Вроцлава” був “скромним” – 3000 екземплярів. Копії видання поширювалися за межами Нижньої Сілезії — у Кракові, Лодзі, Катовіце, Познані та інших містах.
Вже 4-й номер “Нашого Вроцлава” вийшов під новою назвою — “Gazeta Dolnośląska”. Після випуску 15 номерів, у серпні 1945 р., цю газету закрили, а на її місці з’явився “Pionier”, який невдовзі теж змінив назву на “Słowo Polskie”.
Філії редакції “Słowo Polskie” працювали в Єленя-Гурі, Свидниці, Валбжиху, Легниці та Ченстохові. Починаючи з 1948 року, видавалися регіональні версії журналу в Любсько, Валжбиху, Єленя-Гурі, Свидниці, Легниці.
Naprzód Dolnośląski
Іншою важливою газетою, що виходила з 26 червня 1945 р., спочатку як тижневик, а потім як щоденна, був орган друку ППС — “Naprzód Dolnośląski”. Він з’явився з ініціативи одного з перших журналістів, які приїхали до Нижньої Сілезії після війни, творця “Dziennik Legnicki” – Броніслава Віннецького.
У липні 1947 року на місце “Naprzód Dolnośląski” “прийшов” “Wrocławski Kurier Ilustrowany”. Ця газета мала також окремі регіональні версії для Валбжихського та Єленягурського повітів.
Trybuna Dolnośląska
Головним конкурентом перелічених ЗМІ вважалася “Trybuna Dolnośląska”, яка представляла PPR. Її перший номер вийшов у серпні 1945 року.
У грудні 1948 року “Trybuna Dolnośląska” і “Wrocławski Kurier Ilustrowany” об’єдналися в “Gazeta Robotnicza”, перший номер якої вийшов 16 грудня 1948 року в Валбжиху. “Gazeta Robotnicza”, яка представляла інформацію про основні події політики та економіки, друкувалася окремо для Нижньосілезького воєводства, Вроцлава та Валбжиха.
Додатки до місцевих газет
Конкуренція в Нижньосілезьких ЗМІ призвела до появи в газетах і журналах спеціальних додатків. Так, перший додаток — «Дзеркало Польщі та світу» було представлено «Піонером» у листопаді 1945 року. В основному він присвячувався культурним традиціям Нижньої Сілезії.
У “Peperowska Trybuna Dolnośląska” виходило також кілька доповнень: “Приємне з корисним”, “По дорогах знань”, “Панорама”. З 1947 року газета “Na Frontodzie Dolnośląskie” раз на два тижні висвітлювала проблеми культури, літератури, театру та кіно.
Тематичні журнали
Крім газет і журналів, у повоєнній Сілезії виходили періодичні видання, які представляли офіційну точку зору міських відділів інформації та пропаганди. В основному це були юридичні та адміністративні бюлетені та журнали.
Наприклад, “бюлетень Центрального уповноваженого за відновленими територіями”. Журнал, що виходив у Легниці з 19 червня по 30 вересня 1945 р., був перетворений на “Wojewódzki Dziennik Pełnomocnika Rządu”. З червня 1946 р. газета називалася: “Wrocławski Dziennik Wojewódzki”.
У Львувеку-Шльонському, у серпні та вересні 1945 р., поширювався “Бюлетень радіо та друку”.
Першим суспільно-політичним журналом Нижньої Сілезії став “Tygodnik Polski”, який видавався у Валбжиху, в липні-вересні 1945 року. У Шрьоді, з липня 1945 р., видавався “Інформаційний бюлетень”, у Яворі — “Бюлетень”, а в Болеславці, з грудня 1945 р. — “Правда Болеславецька”.
У Свидниці у 1945 -47 рр. виходили «Свідницькі новини», присвячені місцевим новинам та оголошенням, під егідою місцевого Управління інформації та пропаганди. Журнал друкувався з 29 липня 1945 р. по 28 квітня 1947 р. Закрили популярну газету, через політику загальної централізації в державі, яка бажала контролювати все, в тому числі й пресу, і видавництва.
Як правило, всі вищезазначені видання виходили недовго й обмежувалися випуском кількох десятків номерів. Основними причинами їх ліквідації були кадрові та фінансові проблеми.
Соціально-культурні видання
У категорії соціокультурних журналів першим, що виходив раз на два тижні у Нижній Сілезії, був тшебницький “Brzask”. Газета, друкувалася з 1 липня 1945 р. і мала інформаційно-культурний характер. Її життя було коротким. Вийшло близько 5 номерів.
В Єленя-Гурі видавався суспільно-культурний місячник “Nauka i Sztuka” (жовтень 1945 — вересень 1948) і «Śląsk» (березень 1946 — жовтень 1948) — щомісячник, який публікував статті та історичні дисертації.
Серед найменувань нижньосілезької преси було багато економічних та сільськогосподарських журналів — “Ogrodnik Dolnośląski”, “Rolnik Dolnośląski”, “Dolnośląskie Economic Bulletin”, “Dolnośląskie Wiadomości Młynarskie” та інші
Національні меншини також видавали свої ЗМІ. З 15 липня 1946 по 1947 рік Єврейський комітет у Нижній Сілезії поширював “Нове життя”.
Двотижневе видання “Nider – Szlezje” виходило у 1946–1949 рр., а 1947 р. редагувався “Unzer Cukunft”.
Організаційний комітет Караїмського релігійного союзу поширював серед вірян науковий та громадський щорічник “Myśl Karaimska”. Для католиків Апостольська адміністрація Нижньої Сілезії видавала “Wiadomości Kościelne”.
Більшість газет у перші повоєнні місяці виходили у південній, менш постраждалій частині воєводства, а також у Вроцлаві, Тшебниці та Легниці. Ці міста були центрами Нижньої Сілезії, і власні ЗМІ мали для них першорядне значення.
Спочатку переважно були періодичні видання, які описували поточні політичні та економічні події в країні та за кордоном. Поступово теми розширювалися за рахунок розваг та спеціальних знань.
Про що тоді мовчали ЗМІ Нижньої Сілезії?
Місцева преса намагалася уникати тих, які викликали суспільний неспокій. Її першочерговим завданням була мобілізація заселення та освоєння “повернутих” територій, що, своєю чергою, мало створювати уявлення, що у влади все під контролем і йде за планом.
