Історія створення Вроцлавської школи N13

Якою б ефективною та надсучасною не виглядала система освіти на своїх верхніх щаблях — в інститутах та університетах, вся її ефективність, так чи інакше, залежить від основи, яку закладають викладачі у звичайних середніх школах. Саме тут формують світогляд майбутніх студентів, які дуже скоро стануть до керма у самих важливих державних галузях  економіки, науки та культури. 

В цій статті на сайті wroclaw.one ми розповімо про історію однієї з найкращих шкіл Вроцлава з моменту її заснування до цього дня.

Переїзд: дві школи під одним дахом

2 квітня 1973 р. Вроцлавське управління національної освіти повідомило про заснування міської середньої школи № 13, яка прийняла перших учнів в вересні того ж року. 

Спочатку нова школа розміщувалась в приміщенні аналогічного навчального закладу — школи № 11, за адресою Świstackiego 12.

Організацію ‘’тринадцятки’’ було доручено управлінні початкової школи. Таким чином, двома закладами керувала одна дирекція.

Якийсь час існували певні  незручності пов’язані з надто великою кількістю учнів, на яких в 11 школі не вистачало місця. Нарешті після двох років спільного існування, ‘’тринадцятка’’ разом з педагогами переїхала у приміщення на вулиці Hauke ​​​​Bosaka 33. Там дирекція школи розпочала роботу з нуля. Був проведений збір  обладнання, засобів навчання та створений бібліотечний фонд. Завдяки допомозі керівництва та активній позиції викладачів школа досить швидко стала на ноги. 

Перші роки роботи 

У перші роки існування в школі були чотири відділення в кожній групі. Класи, в яких більш посилено вивчали математику, позначалися буквою «а». Спочатку вони мали математично-фізичний профіль, а з середини 1980-х – математично-інформаційний. Решта учнів вивчала загальну програму, а з поглибленою познайомилась лише на початку 90-х років.

Як згадує заступник директора школи Гражина Козинська, на новому місці у школи з’явилися нові проблеми, а саме відчутні труднощі з набором учнів. Причина була, очевидно, в тому що, про “тринадцятку’’, яка тільки з’явилася, мало хто знав, і їй було важко конкурувати з більш відомими закладами . 

Хай там як, але вчителі школи згадують цей час добрими словами, не в останню чергу завдяки затишній атмосфері та дружнім стосункам між викладачами та учнями. 

Опіка та новий етап 

Допомогти школі вийти на новий рівень могло ім’я відомої людини. Після довгих роздумів було вирішено обрати “патроном” школи відомого мецената з Нижньої Сілезії Александра Фредро, з дня смерті якого на той час якраз виповнилося 100 років

Історична довідка: Александр Фредро — поет, меценат, письменник, твори якого входять до золотого фонду польської літератури.

Результатом цього патронату була довгострокова співпраця з Національним інститутом імені Оссолінських у Вроцлаві та місцевими філологами.

Важливим моментом у житті школи виявився перший іспит на атестат зрілості, що відбувся у травні 1977 року. Атестати тоді здобули 108 перших в історії “тринадцятки” випускників.

Проте наполегливу працю вчителів та добрі результати окремих учнів, статистика показувала, що лише половина випускників вступає до університетів. Це хвилювало педагогічний колектив, який шукав нові, ефективні методи роботи, здатні змінити поточний стан речей.

Повсякденне життя школи 1970-1980-х

У 1970-1980-х роках спонсорами школи були вроцлавські фірми Polmozbyt, CPN, MPO, WORWiK, які допомагали закладу фінансово та забезпечували  автобусами для екскурсій. Фірми також давали можливість школярам підробити. Діти працювали на державних підприємствах та у сільському господарстві, у період збору врожаю.

Важливе місце в роботі школи займала шкільна бібліотека. Там містилась література, необхідна для вивчення мов, енциклопедії і словники, а також  методичні матеріали для вчителів, газети та журнали, які дозволяли збагатити шкільні реферати. На кінець 1970-х років в бібліотеці було близько 4 тисяч томів книг.

Книжковий фонд поповнювався кожен рік. У 1970-х роках школярі, тринадцятої школи мали можливість вивчати дві мови: російську та французьку. Через деякий час була введена німецька мова. Іспанська з’явилася в навчальних програмах у 1986 році. Заклад йшов в ногу з часом, тому в тому ж році було відкрито комп’ютерний клас. Спочатку він був оснащений архаїчним обладнанням, але завдяки ентузіазму  шкільного викладача Ришарда Щенсного та його учнів, школа успішно проклала шлях до епохи ІТ. 

За останні 25 років учні ‘’тринадцятки’ активно займались шкільним і класним самоврядуванням та брали участь у роботі учнівського кооперативу. Школа також дала їм можливість розвивати свої особисті інтереси, підтримуючи роботу таких громадських організацій, як: Польська скаутська асоціація, Ліга охорони природи, Польський Червоний Хрест, Польська туристична та екскурсійна організація. 

Багато часу шкільна молодь приділяла роботі в таких гуртках як: мовний (польська, німецька, російська, французька), комп’ютерний, фото, кіно, театральний, мистецтво декламації, навчання зі стрільби та багато іншого. Варто згадати успіхи молодих фотографів, чиї роботи були представлені не лише в шкільних газетах та хроніках, а й була на колективних  виставках у культурних установах Вроцлава. У 1987 році один із найталановитіших студентів того часу Раймунд Петкевич мав таку персональну виставку в клубі MPK.

Школа не була б успішною, якби не було співпраці педагогів і батьків. Протягом усього періоду роботи  навчального закладу функціонував шкільний батьківський комітет, під час засідань, якого проводились збори коштів на потреби школи та вирішувались проблеми виховання дітей. Батьки допомагали закладу в організації учнівських заходів, класних поїздок, та у реалізації інвестиційних проєктів. 

Друг пізнається в біді

У липні 1997 року Вроцлав, та і інші міста на Одрі, постраждали від повені, яку потім назвали ‘’повінь тисячоліття’’. Від повені постраждали кімнати, розташовані на першому поверсі, та підвал, який було затоплено повністю. Пошкодження отримали спортивний та актовий зал, гардероб, пункт обігріву та складські приміщення. Збитки були дуже великі.

На щастя, у Вроцлава був  вірний союзник – Генеральне консульство Федеративної Республіки Німеччина, який надав пошкодженим закладам фінансову підтримку. Кошти, отримані від органів державної влади та місцевого самоврядування, були доповнені внесками Батьківської ради та Товариства друзів ‘’Тринадцятки’’. Стара приказка: “Друг пізнається в біді”, виявилась вірною, як ніколи.

З роками школа продовжувала розвиватися. У 2000 році в під егідою “тринадцятки” було створено 48 гімназій. У 2002 році сорок восьма середня школа, чотирирічна середня № XIII й трирічна загальноосвітня середня № 5 об’єдналися в Шкільний комплекс № 13 у Вроцлаві.

Здавалося б, тринадцять – нещасливе число, і навчання в такій школі приносить тільки нещастя, але колектив  наполегливо працював, щоб створити для закладу гарний імідж. Школа пройшла через труднощі, і минуло багато часу, перш ніж  ‘’Тринадцятка’’ змогла собою пишатись.

More from author

Чому так важливо просувати свою компанію в Інтернеті?

У сучасному діловому світі, де все більше діяльності переміщується в онлайн-світ, просування компанії в Інтернеті стає ключовим елементом успіху. Чому так важливо інвестувати в...

Посібник зі ставок на настільний теніс у букмекерській конторі Rabona

Настільний теніс – гра, в якій двоє гравців змагаються за перемогу, як і в традиційному тенісі. Очки нараховуються, коли один гравець не може вдарити...

Як організувати ремонт медичних об’єктів? 

Рано чи пізно після тривалої експлуатації виникає потреба в ремонті медичних об’єктів. Сучасні технології змінюються та розвиваються, відповідно змінам підлягають і стандарти для медичних...
.,.,.,.,.