Історично склалося так, що у Сілезькому воєводстві розташована найбільша кількість промислових об’єктів, які вважаються національним надбанням Польщі. У цій статті, на сайті wroclaw.one, ми розповімо, що являють собою ці пам’ятники технічної культури, і де вони знаходяться.
“Золоте століття” промисловості Нижньої Сілезії
Територія Сілезького воєводства багата на корисні копалини, тому з давніх часів тут видобували руду і плавили метал — свинець, залізо, срібло. До XIV ст. це робили кустарним способом, у невеликих майстернях та кузнях. Пізніше з’явилися великі цехи, шахти та відповідна інфраструктура.
Зазначимо, що свого часу великий внесок у розвиток місцевого виробництва зробив чернечий орден цистерціанців, який осів на землях Сілезії в XIII ст. До речі, завдяки заповзятливим ченцям у регіоні активно розвивалася і скляна промисловість.
Індустріальна революція в Європі, що відбулася в середині XVIII ст., призвела до значних соціальних та економічних змін у Нижній Сілезії. Потужний поштовх розвитку промисловості в регіоні дало створене у 1779 р. у Вроцлаві Вище гірниче управління під керівництвом відомого німецького геолога та майбутнього міністра гірничо-металургійного департаменту Пруссії Фрідріха Вільгельма фон Редена.
Завдяки ініціативі цієї організації, у Сілезії з’явилася сучасна техніка та фахівці, які працювали на ній. А коли до процесу підключилися місцеві магнати, у регіоні розпочався промисловий бум — почали масово відкриватися нові шахти, рудопереробні майстерні, плавильні цехи, з’явилися нові міста, селища. Паралельно розвивалася транспортна мережа — будувалися канали для вантажних суден, барж, а пізніше залізничні колії та станції.
У XX ст. промисловість Сілезії рахувалася однією з найбільш технологічно розвинених у Європі. Так тривало аж до початку 90-х рр., коли процеси реструктуризації виробництва та зміна власників призвели до руйнування, ліквідації та утилізації, більшої частини “старих” підприємств, включаючи й будівлі та раритетне обладнання, що мали історичну цінність.
Врятувати залишки “колишньої величі”
Багато чого вже втрачено безповоротно. Проте врятувати частину історичної спадщини, що збереглася, адаптувавши її до сучасних умов, можна за рахунок внесення цих об’єктів у рекреаційні програми, які передбачають їх використання в культурно-освітніх цілях. Такі приклади є. Та сама пивоварня “ Mokrskiego” у Катовицях-Шопеницях або шахтний стовбур “Wilson” у Катовицях-Януві.
Старі шахти Нижньої Сілезії
Більшість технічних пам’яток Нижньої Сілезії — це будівлі та устаткування гірничодобувної промисловості. В наш час особливу цінність з архітектурної та історичної точки зору становлять об’єкти, побудовані в середині XIX, на початку ХХ ст. Зокрема, шахта з видобутку срібла у Тарновських горах, підприємства у Забже-Мікульчицях, Радліні, Челядзі, Гожуві та інших містах.
Заводи та доменні печі
Друга за значимістю галузь Нижньої Сілезії — металургія. Її активний розвиток розпочався наприкінці XVIII, на початку XIX ст. з будівництва доменних печей на Королівських чавуноливарних заводах у Глівіцах та Гожуві. Згодом з’явилися приватні металургійні підприємства, зазвичай, поряд з вугільними шахтами. Серед цих споруд чимало будівель, що становлять історичну цінність. Це сталеливарний завод “Baildon” у Катовицях, будівлі цинково-прокатного підприємства “Silesia” в районі Ліпіни в Щвєнтохловіцах, зарядна вежа “Gichta” металургійного заводу “Waleska” в Паловицях, підіймальна вежа для шахти доменної печі в Порембі, сталеливарні заводи “Teresa” в Устроні; “Huta Bankowa” у Домброва Гурнича; “Huta Częstochowa” у Ченстохові.
Канали, вокзали та броварні
Серед технічних пам’яток Нижньої Сілезії, що потребують порятунку, є також споруди, які відносяться до транспортної інфраструктури — це в першу чергу Клодницький і Глівицький канали, гідротехнічні споруди в Рацібожі, очисні установки в Побуті, залізничні лінії, гілки, вокзали.
Великий інтерес у рекреаційному плані становлять об’єкти текстильної промисловості у Бельсько-Бялі, Ченстохові та Сосновці, комплекс радіостанцій у Глівицях, численні пам’ятки енергетики у Побуті та Пшуві.
Окреме місце в цьому списку займають споруди, що відносяться до харчової промисловості, зокрема, броварні, найстаріша з яких — замкова пивоварня в Рацібожі, побудована ще в XVI ст. До речі, багато з них функціонує і донині.
