Художник – це 5% таланту та 95% праці. Можна мати теоретичні знання, бути талановитим, але без практики митець буде стояти на місці. Художник кожного дня вдосконалює свої уміння, освоює нові методи та не боїться помилятись. Бо саме через помилки людина навчається та росте. Тому, митець – це також про терпіння та справу всього життя, пише wroclaw.one.
Пьотр Блажеєвський
Народився у 1950 році та навчався у Державній вищій школі образотворчого мистецтва Вроцлава (сучасна Академія образотворчого мистецтва імені Є. Гепперта). У 1975 тримав диплом живописця під керівництвом А. Мазуркевича. Також став проєктувальником живописцем в архітектурі та урбаністиці, коли закінчив науку в майстерні М. Здановича. Після 1975 митець почав працювати у своїй альма-матер. Тоді й отримав звання професора.
Блажеєвський віддає перевагу абстракції. Його композиції – геометричні, створені з великих кольорових плям, розбитих лініями. Часто випускає цикли робіт. В них прослідковується той самий мотив, переданий в іншому кольорі та розташуванні елементів.
А. Ярош говорив про Блажеєвського як про митця, котрий представляє структурну тенденцію та слідкує за аналітичними пошуками інших авангардистів. Надихали його митці із Вроцлавської групи (наприклад, Я. Хвальчик та В. Голковська). Художник віддає перевагу мові геометрії, колоризму та певних ділянок малярської матерії.
Магдалена Гнєдзевич про Блажеєвського говорила, що геометрія в картинах художника утворює весь композиційний хребет. Всі роботи скомпоновані із простих впорядкованих фігур у певні чіткі рамки. Утворюють одне ціле із самостійною художньою цінністю. Часто, він малює триптихи, диптихи, але останні цикли складаються із багатьох малих робіт.
Блажеєвський проводив неодноразові власні виставки. Наприклад: “Архітектура кольору” (Вроцлав 1979), “Архітектура кольору та інтерференції” (BWA Вроцлав, BWA Катовіце 1990, Замок князів Поморських в Щецині, BWA Ченстохова 1991), “Неймовірні фігури геометричні” (Галерея Горизонт у Вроцлаві та галерея Сілезького університету в Цешині 2009) та ін.
Блажеєвський створив мистецькі акції: “Мандрівні картини” (Таїланд, Лаос, Ізраїль, Єгипет 2012) та “Хусточки пана Будди” (2012 Камбоджа). Роботи митця знаходяться в колекціях Національного музею Вроцлава. У Нижньосілезькому товаристві заохочення образотворчого мистецтва є картини “Об’єкт живопису 1” та “2”, диптих “Kontra DUET III/2012”.
Божена Гжиб-Яродська
Художник, графік та дизайнер інтер’єрів. Народилась у Вроцлаві в 1959 році. У 1984 отримала диплом на факультеті скульптури, живопису та графіки у вроцлавській PWSSP у К. Яродського. Разом з групою студентів та майбутнім чоловіком стала співзасновником групи “LUXUS”. З нею, до речі, виставляється й досі.
Група видавала однойменний журнал, де публікувала свої роботи мисткиня. У 80-х роках Яродська зображала на полотнах друзів, представників тогочасної субкультури, ідейних кумирів покоління (наприклад, Ділан 1988).
Найбільш популярними є її образи кіногероїв Голлівуду за мотивами відомих світлин. Художниця дуже правдиво відтворює, але у своїй манері травестує (“Електричний поцілунок”, “Любов переможе смерть” 1988). Кольорові та різкі плями на картинах створюють психоделічне враження. Втім, подібний кітч, через колірну какофонію, транслював своєрідний протест усьому сірому в житті. Картини Яродської демонструють також маніфест свободи та творчої незалежності художника.
Тривалий час мисткиня створювала великоформатні портрети, переважно, на квітковому соковитому фоні. Тут і попарт, і традиційний підхід, і романтизм. Відправною точкою для зображень Яродської, часто, були випадкові фото чи кадри з фільму. А далі починались вже роздуми художниці про почуття, емоції та саму людину (цикли: “Знайомі та друзі”, “Знаменитості”, “Успішні пари”, “Улюблені художники”).
Станіслав Ришард Кортика
Народився в 1943 році. Закінчив Державну вищу школу образотворчого мистецтва (Академія образотворчого мистецтва Є. Гепперта у Вроцлаві). Отримав диплом з відзнакою зі живопису та проєктування живопису в архітектурі майстерень З. Карпінського та доцента А. Мазуркевича в 1969 році.
Брав участь в понад 140 закордонних та польських виставках. Організував 30 персональних зі живопису та графіки. Кортика є також титулованим професором. До 2018 керував студією дипломного живопису в Інституті візуальних мистецтв на факультеті мистецтв Зеленогірського університету.
У 2004 отримав головну нагороду президента Вроцлава на нижньосілезьких художніх виставках. У 2006 – від президента Щецина на 21 Фестивалі польського мистецтва. У 2014 отримав срібну медаль за заслуги перед культурою “Gloria Artis”.
Його праці зберігаються у колекціях Національного музею Вроцлава та Щецина, Музею архітектури у Вроцлаві, Окружного музею та BWA в Сандомирі, BWA в Перемишлі та ін.
Творчість Кортики виділяється в сучасному польському мистецтві. Циклічні картини завжди інтригують своїм медитативним відтінком. У зображеннях, часто, настрій захований у місцях, важливих для художника (наприклад, краєвиди Сандомира, Підляшшя та ін.).
Робота “По дорозі” приховує різноманітні традиції мистецтва та літератури. Кортика належить до тих візуальних митців, котрі є також оригінальними поетами чи письменниками. Через картини та власні твори він викликає далекосяжні метафори. Наприклад, особлива роль в них належить камінню.
Художник асоціюється з духом вроцлавського структуралізму в специфічному, дисциплінованому та редукціоністському підході до мистецтва. Мотиви його шедеврів пронизані загадкою. Блакитні обрії, стерня чи протоки зораних полів, попелища, сузір’я каменів та бетону, аркуш паперу чи ганчір’я та ін.
Дуже рідко Кортика зображує паростки картоплі, зелені кущі та птахів. Тут є ілюзія простору, проєкції світла, небуття. Художник працює в стилі Борхеса, змішує різні шляхи та є посередником між ними. Так постають лабіринти буденності в незвичайних образах.
Анджей Клімчак-Добжанецький
Польський художник (1946-2020). Диплом по живопису захистив з відзнакою під керівництвом Є. Гепперта та М. Здановича. У 1971 працював у своїй альма-матер. З 1981 керував студією живопису. У 1994 отримав звання професора. В 1990-1993 був ректором. З 1997-2011 викладав на факультеті мистецтв в Зеленогірському університеті.
Отримував численні нагороди ректора Академії образотворчого мистецтва у Вроцлаві, індивідуальні нагороди міністра культури та мистецтв, гран-прі та медалі.
Його роботи були представлені на 70 індивідуальних виставках в Польщі, Берліні, Римі та Токіо. Брав участь в колективних виставках Польщі та Австрії, Греції, Іспанії та ін.
Митець займався станковим та настінним живописом, художньою графікою. А. Клімчак-Добжанецька писала про роботи художника, що вони торкаються повсякденного життя, місць та буденних предметів. Втім, через його творчість, світ здається по-дитячому спрощеним, наївним. Художник транслює своє оригінальне бачення, апофеоз життя через любов до найпростіших його аспектів.
Добжанецький любив зосереджуватись на обраному мотиві та подавав його синтетично, повторюючи багато разів.
