Як цукровий завод перетворив невелике село на престижний район Вроцлава

У наш час Клецина — сучасний житловий масив в одному з найпрестижніших районів Вроцлава, з багатоквартирними будинками та зручним транспортним сполученням.

У цій статті, на сайті wroclaw.one, ми розповімо, як, завдяки цукровому заводу, це невелике село стало частиною Вроцлава.

Маленьке, але незалежне село 

Перші письмові згадки про Клецину належать до середини XIV ст., коли її власник Арнольд де Рехінбах продав поселення на околицях Вроцлава члену капітула собору на Тумському острові Ніколі Чехерісу. У документі, що підтверджує правочин, Клецина зазначена, як населений пункт із 26 будинками, заїжджим двором та церквою.

Майже такою вона і залишалася, аж до 1835 р., коли підприємці з Вроцлава, брати Лібіхи, заснували на території села цукровий завод. Це дало серйозний поштовх росту Клецини. За 50 років її населення збільшилося уп’ятеро, з 500 до 2500 тис. осіб.

Проєкт Лібіхів виявився прибутковим, і незабаром за завод почали пропонувати великі гроші. У результаті в 1862 р., підприємство змінило власника. Його придбав відомий у Сілезії цукрозаводчик Рудольф Шелер.

У наступні роки завод розвивався. Продукцію з Клецини тепер відправляли до Скандинавії, Британії та інших європейських країн.

Слід віддати належне новому господареві підприємства, він не лише думав про прибуток, а й дбав про робітників. На зароблені кошти у Клецині збудували житло, провели каналізацію, відкрили будинок для людей похилого віку та лікарню.

Однак при цьому Клецина залишалася селом, “непоглиненим” Вроцлавом. Усі спроби зробити це натикалися на опір власників підприємства, які не погоджувалися з планами його асиміляції, оскільки приєднання до міста означало серйозне підвищення податків. Ще однією причиною відстоювати “незалежність” села були побоювання підприємців втратити землі, на яких росли цукрові буряки.

У результаті вони робили все, щоб жителі Клецини “не мріяли” про Вроцлав і не відчували себе відірваними від цивілізації.

Так, на початку XX ст. у селі з’явилася вузькоколійка, якою возили робітників та сировину. У 1926 р. у Клецину почав курсувати автобус, а потім і трамвай. Була в селі й своя залізнична станція, повз яку ходив поїзд Вроцлав-Свидниця.

Як Клечина стала промисловим центром

Відкриття цукрового заводу в Клецині за досить короткий період часу перетворило невеликий населений пункт на промисловий центр. Особливо це було помітно по його об’єктах культурного та соціального призначення. У 1899 р. в Клецині з’явилися школи євангелічної та католицької молоді, на вул. Велжбиській. На тій же вулиці розташовувалась вілла, що належала директору цукрового заводу, гастрономи, магазини промтоварів, розважальні заклади.

Архітектурною пам’яткою Клецини був Євангелічний храм, збудований у 1905 р. У наш час у цьому будинку знаходиться католицька парафія Пресвятої Діви Марії.

У 1937 р. у Клецині збудували католицьку церкву. На жаль, дерев’яна будівля не збереглася, її знесли після війни. Наразі на цьому місці знаходиться кінцева зупинка трамвайного маршруту.

Наприкінці 30-х років. на цукровому заводі розпочалася серйозна реконструкція, але цим планам завадила війна.

У 1945 р. в село вступила радянська армія, а цукровий завод став місцем для утримання полонених та складом, куди “визволителі” звозили “конфісковане” майно.

Без заводу краще?

Після закінчення війни Вроцлав повернувся до складу Польщі, а Клецина “назавжди” попрощалася з “незалежністю” і стала частиною Вроцлава. Її цукровий завод відновив роботу в 1946 р., але це не додало популярності новому мікрорайону у городян, які ще довго вважали його кримінальним та екологічно небезпечним.

Ситуація із забрудненням повітря змінилася тут лише в 1997 р., коли завод, який пропрацював понад 150 років, остаточно закрили. Мало того, у 1999 р. попри протести істориків та громадянських активістів, місцева влада знесла будівлю, залишивши “на згадку” дві невеликі будівлі.

Втім, кажуть, що без заводу сучасна Клецина має кращий вигляд — повітря очистилось, та й жити тут стало безпечніше.

More from author

Чому у Вроцлаві забули про Вільяма Штерна?

Імені Вільяма Штерна немає у Вроцлавській енциклопедії, немає його погруддя і в місцевому Залі слави. Марно шукати згадку про цю людину в польській Вікіпедії...

Професор Людвік Хіршфельд та його перша лекція у Вроцлавському університеті

Професор Людвік Хіршфельд – відомий польський вчений-бактеріолог, засновник вітчизняної школи імунології. Ключовим напрямом його наукових досліджень були експерименти з групами крові. Хіршфельд відкрив закони...

Профессор Людвик Хиршфельд и его первая лекция во Вроцлавском университете

Профессор Людвик Хиршфельд — известный польский ученый-бактериолог, основатель отечественной школы иммунологии.  Ключевым направлением его научных изысканий были эксперименты с группами крови. Хиршфельд открыл законы...
.,.,.,.