Завод локомотивів Пафаваг: як столярна майстерня перетворилася на гіганта індустрії

Свого часу це найбільше підприємство Вроцлава забезпечувало заробітком тисячі людей. Під опікою заводу знаходився дитячий садок, Будинок культури, була своя поліклініка, будинки відпочинку. Сюди регулярно приїжджали найважливіші люди країни та іноземні гості.

У цій статті, на сайті wroclaw.one, ми розповімо про історію вроцлавського заводу Пафаваг, як вона почалася і чим закінчилася.

Від столярної майстерні до промислового гіганта

Гордість Вроцлава та Польщі, державний вагонний завод PAFAWAG, розпочався з відкриття вроцлавським підприємцем Готфрідом Лінке, у 30-ті роки ХІХ ст…. невеликої столярної майстерні.

Відомо, що компанія Linke-Hofmann-Werke отримувала замовлення від управління прусських залізниць. А оскільки залізничний транспорт у Європі в цей час активно розвивався, то й бізнес Готфріда Лінке почувався впевнено.

У 1871 р. Німеччина перемогла у війні з Францією, після чого у країні почалася тотальна індустріалізація. Це позитивно позначилося розвитку “Linke-Hofmann-Werke”, і на початку XX ст. колишня столярна майстерня розрослася до розмірів великого заводу. У 1912 р. було створено акціонерне товариство “Лінке Хофманн Верке”, яке стало найбільшим промисловим підприємствам Нижньої Сілезії.

А риску під понад столітнім періодом існування заводу підвела Друга світова війна. Втім, вона й відкрила нову сторінку його історії.

Яким був Пафаваг у 1945 році?

У 1945 р. війна, що тривала 6 рік, наближалася до закономірного підсумку, але для Нижньої Сілезії випробування тільки починалися. Радянська армія стрімко наступала, проте німці не здавались і чинили серйозний опір.

Бої за контроль над Вроцлавом, відомі як “осада Бреслау”, йшли з особливою жорстокістю. Після штурму міста росіянами більшість будівель було знищено. Постраждав і вагонний завод, за оцінками фахівців, ступінь руйнування його інфраструктури склала 80%.

Очевидці описували повоєнний Пафаваг, як велику купу будівельного сміття, перемішаного із щебенем. Уся його територія була замінована. Додайте до цього, залишки протитанкових укріплень, розгорнуті трансформатори, уривки кабелів та інше.

Не було електрики, води, газу, а вцілілі цехи стояли порожні, бо все обладнання німці вивезли заздалегідь.

Загальна картина хаосу, запустіння і безвиході, таким постав перед поляками колишній “Linke-Hofmann-Werke”, коли в липні 1945 р. росіяни передали завод під їх контроль.

Втім, у руїнах тоді лежала добра половина Європи, і в такій ситуації не було місця для розпачу — економіка країни потребувала вагонів.

Тому за справу взялися жваво. У результаті відновлювальних робіт буквально за місяць на підприємстві вже працювало — 200 осіб, за 2 місяці — 500, а до кінця року майже 1500.

Спочатку на заводі випускали тільки вугільні вагони, але вже в 1946 р. стали робити спеціальні пасажирські вагони та вагони-ресторани.

До речі, одна з таких моделей була представлена у 1948 р. на виставці “Звільнені території” і, за спогадами очевидців, привела відвідувачів у захоплення.

У 1950 р. на Пафавазі налагодили випуск критих вагонів, в 1953 побудували перший польський електровоз — EP02, а через рік — перший електропоїзд EW53.

Що ще виготовляли на Пафавазі?

4-х та 6 осьові платформи, транспорт для перевезення вапна, поштові, спальні, тендери та інші типи вагонів, найчастіше на замовлення закордонних клієнтів.

Експерти стверджують, що післявоєнний Пафаваг швидко наздогнав і перегнав за продуктивністю свого попередника “Linke-Hofmann-Werke”. Якщо у довоєнному Бреслау завод випускав не більше 400 вагонів для вугілля на місяць, а всі польські заводи виготовляли до 300 одиниць такої продукції за цей час, Пафаваг за той самий термін, у 1948 р., видавав до 800 вагонів.

У ці роки на заводі працювало майже 8000 осіб. На балансі у промислового гіганта, як було заведено на той час у соціалістичних країнах, знаходились медичні клініки, профілакторії, дитячі садки, спортивні клуби.

Занепад Пафавага

Важкі часи для заводу настали на початку 90-х, коли ПНР припинила своє існування, і в умовах економічної кризи, що настала, попит на вагони різко скоротився. У зв’язку з цим підприємство приватизували, і в 1997 р. його викупила німецька компанія Adtranz, яка перейменувала Pafawag в Adtranz-Pafawag.

У травні 2001 року вже сама Adtranz (а з нею й Pafawag) стали частиною канадської транспортної компанії Bombardier Transportation.

Вроцлаву ж, на згадку про славні часи вагонобудування, залишилася вулиця з характерною назвою Wagon та інсталяція Анджея Яродського — 72 тонний локомотив на пл. Стшегомській —  “Потяг у небо”

More from author

Професор Людвік Хіршфельд та його перша лекція у Вроцлавському університеті

Професор Людвік Хіршфельд – відомий польський вчений-бактеріолог, засновник вітчизняної школи імунології. Ключовим напрямом його наукових досліджень були експерименти з групами крові. Хіршфельд відкрив закони...

Історія першої бібліотеки та друкарні у повоєнному Вроцлаві

Під час Другої світової війни та після її закінчення книги грали не тільки належну їм, освітню роль, а й були свого роду антидепресантами, які...

Історія створення Вроцлавської школи N13

Якою б ефективною та надсучасною не виглядала система освіти на своїх верхніх щаблях — в  інститутах та університетах, вся її ефективність, так чи інакше,...
.,.,.,.