Історія усієї освіти у Польщі дуже тісно пов’язана з деякими містами України. Зокрема це стосувалося Львова, адже саме це місто свого часу входило до складу Польської Республіки. На початку XX століття у польських містах проходила реформа освітніх закладів. Зокрема відкривали безліч шкіл із технічними спеціальностями, пише сайт wroclaw.one.
До ХХ століття освітня галузь у Польщі зазнала великих страждань. Зумовлено це було тим, що територія Польщі була розділена між сусідніми Росією, Пруссією та Австрією. Протягом 120 років освіта розвивалася лише у російській та прусській областях. Звичайно ж, такі історичні події не залишилися без наслідків. Територія Польщі зазнала тотальної русифікації.
Тому активний розвиток освіти припав саме на післявоєнні часи. Невдовзі після закінчення Першої світової війни у Польщі відбувся конгрес викладачів з метою створення національно-державної освітньої системи. У той період часу в Польщі функціонувало кілька технічних шкіл, а також був створений таємний університет у Варшаві.
Королівська школа Бреслау
Місто Бреслау на той час перебувало у складі Німеччини, тому і використовувалася німецька назва Вроцлава. У 1910 році у місті було засновано Королівську технічну школу.
Ця подія була настільки важливою для всієї держави, що на відкриття прибув імператор Німецької імперії та король Пруссії Вільгельм II, який правив державою до 1918 року і вважається останнім імператором в історії країни.
В перший рік навчання до школи поступило 57 студентів. Звичайно ж, учнів школи називали студентами, адже це не була школа із середньою освітою. По закінченню Королівської технічної школи кожному випускнику видавали свідоцтво, яке прирівнювалося до документа про отримання вищої освіти.
.
Вже через три роки кількість студентів у Королівській школі досягла 238. Обирали цю школу через її престижність. Зокрема усі були приголомшені професійним складом вчителів, адже це були провідні німецькі педагоги.
Після Першої світової війни Німецька імперія перестала існувати, а Польща отримала статус незалежності від Німеччини. Королівська технічна школа була перейменована. Точніше від неї забрали статус королівської й вона залишилася просто технічною школою. Щоправда, слід зазначити, що популярність у цього освітнього закладу лише зростала.
Звичайно ж, спочатку усіх очікували післявоєнні часи. Ніхто не міг зрозуміти що буде далі. Проте охочих вчитися і здобувати вищу освіту вистачало. 1927 рік вважається найуспішнішою вступною кампанією до Вроцлавської технічної школи. Тоді у школі навчалося 926 студентів.
Від школи до університету
У 1930-ті роки у світі вирувала криза. Здебільшого вона стосувалася економіки. Польща не стала винятком і проживала кризу з усім світом. Однією із перших галузей, яка відчула на собі усі проблеми, стала освітня. Вже на той час у Технічній школі через скорочення фінансування почала зменшуватися кількість студентів.
Вже за 7 років у школі навчалося лише 482 студенти, а далі це число опустилося до 400. Після кризи на світ взагалі очікувала Друга світова війна. Попри це, у Вроцлаві перші роки війни пройшли непомітно, адже його швидко окупували. Нацистам вдалося нормалізувати навчальний процес і повернути до Технічної школи студентів, але здебільшого це були діти німецьких офіцерів.
Лише на четвертому році війни східний фронт почав наближатися до кордонів рейху. Тоді війна зачепила Вроцлав дуже сильно, адже нацисти давали супротив радянським солдатам. Що ж стосується школи, то тут навчання продовжувалося, хоча і не було стабільним. Часто колектив переносив навчання, або ж взагалі його скасовував.
В середині січня 1945 року місто Вроцлав оголосили фортецею. Керівництво школи вирішило евакуювати педагогічний колектив та студентів на територію сучасної Німеччини. Школа перестала працювати до оголошення капітуляції нацистської Німеччини. Уряд Польщі одразу ж почав думати про відкриття університету у Вроцлаві.
Сталіслав Леон Кульчинський
Польський ботанік та політичний діяч Станіслав Леон-Кульчинський народився 9 травня 1895 року у Кракові. Закінчив Ягеллонський університет та став викладачем ботаніки в Університеті природних наук Яна Казимира у місті Львів.
Саме у Львові Станіслав Кульчинський себе зарекомендував як справжній професіонал своєї справи. Професійні здібності молодого вчителя дозволили йому організувати в університеті кафедру систематики та морфології рослин. У 1924 році здобув навчальне звання доцента. А у 1930 році став професором біологічних наук.
Протягом десятків років був вірним львівському університету. Незмінний педагог дослужився до ректорства в Університеті природничих наук імені Яна Казимира у 1936 році. На цій посаді попрацював до січня 1938 року, але змушений був піти у відставку через протест на введення в університету “лавкового гетто”. Цей термін почали використовувати у той час, коли польська молодь почала активні мітинги проти євреїв у закладах вищої освіти.
У 1939 році став президентом профспілки працівників університету. В період окупації Львова продовжував працювати в університеті, але вже у 1941 році був змушений його залишити й переїхати в Краків. У Кракові займався таємним викладанням у Ягеллонському університеті.
Нагадаємо, що Станіслав Кульчинський народився 9 травня, тож у 1945 році його чекало подвійне свято. Вже через день він з родиною прибув до Вроцлава де доклав усіх зусиль, аби відкрився університет на базі Технічної школи. Звичайно ж, Кульчинський був назначений першим ректором новоствореного Вроцлавського університету науки й техніки.
Вроцлавська політехніка
У 1945 році був заснований Польський технологічний університет у Вроцлаві. Станіслав Леон Кульчинський після призначення на посаду ректором одразу ж розпочав пошуки професійного педагогічного складу. Відрадно, що тут новопризначеному керівнику на допомогу прийшли львівські колеги. Ректор Львівської політехніки професор Едвард Сухарда та професор Казімеж Ідашевський допомогли налагодити навчальний процес. Саме Ідашевський провів першу польську лекцію 15 листопада 1945 року. Цей день офіційно став святом вроцлавської науки.
На базі політехнічного університету було відкрито 5 факультетів. 595 студентів могли навчатися на спеціалістів з машинобудівництва та електротехніки, технічної хімії, металургії та гірської справи, математики. Окремо можна було стати професійним будівельником. Станіслав Кульчинський зробив неабиякий вклад у розбудову університету і залишив посаду ректора у 1951 році.
В сучасності Вроцлавський політехнічний університет вважається одним із найпрестижніших закладах вищої освіти Польщі. Звичайно ж і факультетів вже на 5, а 14. Студентів також стало більше у 50 разів. Лише станом на 2023 рік у політехнічному університеті вчилося 22 тисячі студентів.
Вроцлавський політехнічний університет закінчила низка людей, які у підсумку стали дуже успішними та відомими. Серед них і відомий журналіст та яхтмен Кшиштоф Барановський, який здійснив першу навколосвітню подорож на яхті наодинці. Також навчальний заклад закінчили відомі альпіністи Ванда Руткевич та Кшиштоф Велицький. Обидві постаті відомі тим, що підкорили на усі гори-восьмитисячники у світі.